Із поезій Джорджа Вільяма Рассела

by Diana

Переклала Олена Балера

Alter Ego
Безтурботний дух у рань
Серце римою повнить,
Ніби в піжмурки пограв
З часовим судом на мить.

Йду я, феє, по траві
Через непролазний ліс.
Сонцесяйний дотик твій
Вогняну росу приніс.

Місяць посмішку зростив,
Половинить крапель блиск, –
Мов ховатись і знайти
Хлопець і дівча зійшлись.

Я пірнаю в глибину
Променів містичних злив
Із перлини-серця сну
Крізь вуаль годин з імли,

Де кільце неясних сяйв
Навкруги стійких святинь.
Там я прихистку досяг –
Осягаю мрій світи.

Хтось у пошуку краси
Таємничим слідом біг.
Славлячи тебе щосил,
Я гублю себе в тобі.

Alter Ego
All the morn a spirit gay
Breathes within my heart a rhyme,
’Tis but hide and seek we play
In and out the courts of time.

Fairy lover, when my feet
Through the tangled woodland go,
’Tis thy sunny fingers fleet
Fleck the fire dews to and fro.

In the moonlight grows a smile
Mid its rays of dusty pearl –
’Tis but hide and seek the while,
As some frolic boy and girl.

When I fade into the deep
Some mysterious radiance showers
From the jewel-heart of sleep
Through the veil of darkened hours.

Where the ring of twilight gleams
Round the sanctuary wrought,
Whispers haunt me – in my dreams
We are one yet know it not.

Some for beauty follow long
Flying traces; some there be
Seek thee only for a song:
I to lose myself in thee.
Джерело


Звичайна магія
Ми – порив, що сіє тихо
Правди й вигадки політ.
Ти – і поглядом, і сміхом
Розфарбуєш в серці слід.

Вивчення тебе минає,
Крижаний – тривоги щем,
Як алмаз, углиб зростаєш,
Ранком сповнена ущерть.

З тим, що мрія відшукала,
Ми розкинули шатро.
В темряві себе лякались
І остуджених зірок.

Нерозсудливій в уяві
Заздрять мудреці нехай, –
І краси забракло навіть,
Пізнання – печаль глуха.

Думка – це не страх, не сніння,
А туман, вуаль ясна.
Втіхи чисте просвітління –
Спалах серця й таїна.

Біль і каяття лишились,
Серце – тьмяний монастир.
Чути сміх твій заіскрілий –
День до танцю повести.

Natural Magic
Wе air tired who follow after
Phantasy and truth that flies:
You with only look and laughter
Stain our hearts with richest dyes.

When you break upon our study
Vanish all our frosty cares;
As the diamond deep grows ruddy,
Filled with morning unawares.

With the stuff that dreams are made of
But an empty house we build:
Glooms we are ourselves afraid of,
By the ancient starlight chilled.

All unwise in thought or duty—
Still our wisdom envies you:
We who lack the living beauty
Half our secret knowledge rue.

Thought nor fear in you nor dreaming
Veil the light with mist about;
Joy, as through a crystal gleaming,
Flashes from the gay heart out.

Pain and penitence forsaking,
Hearts like cloisters dim and grey,
By your laughter lured, awaking
Join with you the dance of day.
Джерело