Ендрю Соломон. Дорогі діти, я гей і я вас хотів

by Diana

Переклала Наталія Хаммоуда
Джерело

Любі, Джордж, Блейн, Люсі і Олівер !
У цьому листі, який вам пишу, хочу розповісти про безумовну любов, і про світ, у якому я намагаюся любити вас щодня. Я вважаю, що любити і приймати – це не одне і те ж. Любов, в принципі, присутня від моменту народження дитини. І хоча багато із нас чули про жахливу поведінку деяких батьків, із власного досвіду знаю, що більшість людей люблять своїх дітей. Я любив вас усіх із тієї миті, коли ви народились, і любитиму, допоки житиму.
На відміну від любові, яка є широкою та і різноманітною концепцією, поняття “сприйняття” набагато складніше. Сприйняття забирає багато часу і вимагає сприймати один одного тільки за те, що він існує. Сприйняття, це той елемент, на якому ми повинні зіграти, тому що любов- безумовна.
Коли я сам ще був дитиною, моя мама завжди говорила мені: “Любов до власних дітей, це найунікальніше почуття у світі, і поки у тебе не має своїх дітей, ти не знаєш, що можна відчувати.”З дитинства для мене найбільшим компліментом у світі було чути материні слова:” Виховання вас із братом було величезною радістю в моєму житті.”Ставши підлітком, ті ж самі слова, почали мене дратувати. Я роздумував над тим, що, можливо, будучи гомосексуалістом не зміг би мати власних дітей. В такому випадку я б пропустив одну із найважливіших подій в моєму житті. Минуло двадцять років від того дня, коли я оголосив, що я гомосексуаліст, але знову почувши, як моя мати повторила ті слова, сильно розлютило мене. Я відповів їй, що я гей, що мій шлях не передбачає народження дітей, і що свою точку зору їй доведеться тримати при собі. Але вона продовжувала говорити, що “любов до дітей в усьому світі є унікальним почуттям, і поки у тебе не має дітей, ти не знаєш, що ти можеш відчувати.”
Для моїх батьків було дуже складно сприйняти мою гомосексуальність, а я в той час сприймав їхні труднощі як відсутність любові. Тепер, коли я сам став старшим і мудрішим, я знаю, що вони завжди любили мене, і те, чого вони намагалися добитися – була можливість прийняти. Це вимагало багато часу, але вони зуміли справитись, не потративши його занадто багато. Той період був важким для нас усіх – важким для моїх батьків, через той біль, який заподіяв їм стиль мого буття, і важким для мене самого, тому що відчувати, що ти не маєш підтримки від власних батьків, було для мене глибокою трагедією.
Ви, усі четверо моїх дітей, є дивом, і я буду намагатися з усіх сил, щоб не робити помилок. Але всі батьки роблять помилки. Мої батьки також робили все від них залежне, але навіть в такому випадку справи не йшли відмінно. Зараз я не буду братись перелічувати помилки моїх батьків, але в певному сенсі, від них я навчився бути батьком, таким, який мені самому був потрібний, і всьому тому, що мені потрібно знати, щоб бути хорошим батьком для вас. Звісно, я також допускаю помилки. Я б волів знати про них заздалегідь і бути в змозі запобігти, щоб уникнути їх зовсім. Безсумнівно, ви хочете того ж самого.
Бути батьком означає змінювати своїх дітей, а також цінувати їх. Ми змінюємо дітей на тисячі різних способів, але не робити цього зовсім буде недбалістю. Ми вчимо їх, щоб чистили зуби, даємо їм освіту, ми намагаємось прищепити їм основні моральні принципи.
В той самий час, ми намагаємося бачити і цінувати їх за те, які вони є, щоб збудувати таку необхідну для них его-пружність, щоб їхній характер зміцнився, і щоб, подорослішавши, змогли стати впевненими в собі. У той час, як деякі речі повинні бути кардинально зміненими, а інші, безумовно, повинні бути схваленими, велика частина аспектів залишаються недоторканою в сірій, середній зоні між ними. Мої батьки не повинні були старатись змінити мою гомосексуальні натуру, вони повинні були цінувати це. Але вони не знали.
Я надіюся змінити у вас ті аспекти, які повинні бути змінені, а не ті, які повинні бути оцінені. І я сподіваюся, що у вас вистачить мудрості, щоб розпізнати різницю в більшості випадків.
Я був переконаним протягом довгого часу, що безумовна любов, така, яка здатна прийняти і оцінити, то якесь нейтральне почуття, і в деякому розумінні це так і є. Завдяки кожному із вас я зрозумів, що означає бути гордим за вас, і наскільки я ототожнюю себе з кожним вашими індивідуальними успіхом. Олівер і Люсі, я побачив, як ви допомагати один одному, і це зворушило мене; я переглядав ваші танцювальні шоу і був у захваті, бачачи, скільки всього ви умієте робити із того, чого не вмію я. Блейн, ти мила дівчинка, але з дуже сильним духом, і ти змушуєш мене часто сміятися. Я люблю свій уявний світ зі Змієм- Семом. Здається, що ти несеш в собі світло. І, Джордж: я ніколи не відчував себе таким гордим, як тоді, коли ти виступив на моєму п’ятидесятиріччі перед усіма тими дорослими гостями, щоб сказати: “Я щасливий, що це день народження мого батька; Я радий, що всі будуть куштувати торт; І, тату, якби ти був дитиною, я б став твоїм другом”. Я сподіваюся, що гордість, яку відчуваю за вас сьогодні не перетвориться на щось зворотнє, іншими словами, сподіваюсь, що я ніколи не відчуватиму сорому за ту невидиму лінію, що проходить від ваших життів до мого.
Але я також знаю, що значення того хто ви, впливає на значення того, хто я сам. Коли ти стаєш батьком, у тебе створюються два типи нових відносин: один з дитиною, другий з власною батьківською особистістю. В ході своїх спостережень я виявив те, що деякі люди обожнюють дитину, але їм самим не зовсім комфортно в ролі батька; інші беруть на себе цю роль природним чином, але, як і раніше, дивно відірвані від дитини. Безумовна любов вимагає рівноправного сприйняття дитини та батьківської особистості. Я вважаю, для мене це є найважливішим аспектом безумовної любові: наші діти стають нашою особистістю незалежно від того, подобається нам це чи ні.
Безумовна любов означає не тільки те, що ми любимо своїх дітей, а й те, що ми дозволяємо їм змінювати нас самих. Дайте мені знати, якщо я буду дотримуватися своєї старої точки зору так жорстко, щоб не прийняти ті зміни, які ви пропонуєте мені. Є дні, коли дуже важко переконати мене в тому, що мої попередні погляди застаріли, але в цілому мені подобається бути батьком, і, зокрема, я обожнюю бути вашим батьком.
Я не тільки люблю вас самовіддано, більше того – ви мені ще й дуже подобаєтесь. Ви всі є прекрасними людьми, які роблять цей світ найкращим і найцікавішим місцем.
Я знаю, що більшість людей люблять своїх дітей, навіть якщо дивлячись з боку на їхніх дітей, вони здаються, не такими вже й привабливими. Але я люблю вас, і я дійсно переконаний, що ви будете відповідати на кожну крихту любові, або похвали, що я зможу вам дати. Виявляється, що моя мати була права. Любов до своїх дітей є унікальним почуттям у світі, і до тих пір, поки я не мав дітей, я не знав, що можна відчувати.Тепер, коли я це знаю – ви є радістю мого життя.
З усією моєю любов’ю, тато!