З англомовних поетів

by Diana

Переклала Оксана Таращук

Вільям Генрі Дейвіс

У червні все

Тиждень назад я мав вогонь,
який обличчя, руки й ноги грів,
коли вітри, недружні і холодні,
все виповзали звідусіль.
Сьогодні ж багаті травою поля
і більше тисячі жовтцю росте;
я цьому світу покажу де був, –
моє взуття від пилу золоте.
Колись я повернусь до свого саду,
туди, де джмелі годинами сидять
на товстих, оксамитових задах, допоки
із трубчатих квіток уверх злетять.

Давай знайдемо

Давай знайдемо котедж, люба,
в довколишній пів милі зелені;
щоби сміятись над бурчанням бджіл, чиї
найсолодші квіти ще не знайдені.
Там, де птахи тобі щебетатимуть,
гнізда витимуть в сàді твоїм:
співатимуть наче їх яйця лежать
поміж грудей твоїх,
кохана,
в теплі м’яких грудей твоїх.
Дивно, як люди мають час на ненависть,
коли життя надто коротке для любові;
але, не дивлячись на нашу суть,
ми можемо прожити інші долі.
І спозаранку літнього світанку,
рука в руці гуляючи з тобою,
подихом своїм ми сонцю допоможем:
осушимо траву з росою,
кохана,
осушимо траву з ранковою росою.

Джерело

Том Ган

Становлення людини

Туман довкола. Йду у путь,
укутавшись пальтом;
від світу весь відрізаний
як зàмковим ровом:
лишень бухика вартовий
та найманці гудуть.

Я бачив ліхтарі отам
без блиску на землі,
та жалять так нестерпно
туману хвилі у дворі.
Вже буть мене приречено
з собою сам на сам.

І грань встановлено,
де балансує суть
свідомості вершини,
залишуся або почну отут:
туман уже не тче тканини
безладності навколо.

Нагально я повинен світ
і розум розібрати,
щоб встановити межі їх.
В собі самому подолати,
в думках і почуттях своїх,
безладні нелюбов і хіть.

Прагну зламать межу мою.
Я – власний пробний камінь.
Цей тест складний найбільш
серед раніше знаних.
Тому я стережу оте сильніш,
від чого є людиною.

Багато незбагненно нам.
Не слід проблему зустрічать,
доки проблема поряд;
я, роджений для мани і розтрат,
бреду через припущень ряд
з собою сам на сам.
Джерело