Тадеуш Бой-Желенський. Другий єпископський лист

by Diana

Переклав Володимир Дишлевук

Джерело

Ледве відзвучало відлуння громів, які на кодифікаційну комісію метали дев’ятеро єпископів через окремі параграфи кримінального кодексу, і ось знову двадцять п’ять єпископів кидають у новому листі анафему на ту саму комісію за її проект закону про шлюб. І якими словами!
“Планований закон суперечить закону Божому. Планований закон — зерно більшовизму в нашій родині. Планований закон загрожує Вітчизні смертельною духовною хворобою та цілковитою поразкою! Чужі зайняли нашу землю! — Не доведи Господи”.
Цими словами єпископський лист оцінює результат кількарічної праці людей із найкращими намірами, які робили, що могли, аби у своєму проекті узгодити поняття людських прав та чесності з повагою до привілеїв релігії.
“Ми, єпископи — читаємо далі в листі, — зібрані в Ченстоховій у жовтні цього року, молилися перед чудотворним вівтарем Матері Божої, прохаючи Її про допомогу, аби це зло, що загрожує нашій Вітчизні, було відвернуте. До молитви, і то безперервної, закликаємо вас усіх, служителі й вірні Костелу Святого… аби з допомогою Пресвятої Богородиці святість та нерозривність Таїнства шлюбу були збережені. Матінко, царице корони нашої, благослови Твою країну, благослови дітей Твоїх. Амінь”.
Господи Ісусе! Коли це читаю, то в пам’яті знову виринає історія з давніх часів. Жив колись у Галичині знаменитий ксьондз Стояловський, громадський діяч, чудовий знавець психології нашого селянина, непереможний гравець на вічах. Отож у вирішальних моментах, коли настрій зібрання був непевний, у нього був безвідмовний спосіб. Висуваючи пропозицію, ставив її на голосування так: “Діти, хто за цю пропозицію, той преклонить тут зі мною коліна і заспіває Сердечна Матінко”. І опускався на коліна. І який же селянин, побачивши, що ксьондз стає на коліна, аби завести Сердечна Матінко, не впаде на коліна і не заспіває хором? Відспівавши, той зубр над зубрами піднімався, оглядав залу і промовляв: “Отже, пропозицію прийнято”.
Тут схожа ситуація. Що зробить проф. Лютостанський, автор нового закону про шлюб? Ну, прочитає якусь доповідь в юридичному товаристві, і все. Ані митри не одягне, ані Раппапорт не вийде перед ним у комжі і з дзвоником. Нерівна боротьба.
Проте я знаю людей, які читали цей єпископський лист не без відчуття певного остраху. Це ті, хто або сам, або їх близькі та родичі брали католицьке розлучення, тобто так зване “анулювання шлюбу”; ті, хто добре вивчив лаштунки та кошториси нерозривності. Вони могли щиро дивуватися з того, що єпископи не бояться, аби у мить, коли промовляють ці закляття, грім впав із неба і спалив консисторії, в яких саме в ту мить працює — і якими методами! — над “розірванням того, що Бог з’єднав”, армія спеціалістів. І увесь пафос достойницької відозви не змінить того, що кажуть факти: про нерозривність шлюбу тут не може бути мови, може йтися лише про монополію на його розірвання та про обмеження цього привілею на багатих людей.
Саме тому ці урочисті молитви за те, аби єдиним і виключним способом вирішення однієї з найважливіших життєвих справ у Польщі й далі звучать.