З поезій Філіпа Ларкіна

by Diana

Переклала Юлія Ракуленко

Лічба

Рахувати до одного
Простіше всього –
Один стілець, одна доба, година,
Одна людина.
Так, ніде правди діти, –
Одного легше вдовольнити.
В труні лежатиме один.
Коли є два,
То важче вже лічити.
Почавши з себе,
Можна не скінчити.

Counting

Thinking in terms of one
Is easily done—
One room, one bed, one chair,
One person there,
Makes perfect sense; one set
Of wishes can be met,
One coffin filled.
But counting up to two
Is harder to do;
For one must be denied
Before it’s tried.
Джерело

Той самий вірш

Нехай батьки ідуть під три чорти!
Не слухай доброзичливих порад.
Їм хочеться тобі допомогти
Повір, у тебе вдосталь власних вад.

У них було відмінне виховання,
Їх вчили поважати батька й мати,
Які носили стародавнє вбрання
І за царя ходили воювати.

Тікай від них, вирішуй долю сам,
Не позичай чужих думок, ідей.
Живи своїм, а не чужим життям,
І раджу не заводити дітей.

This Be The Verse

They **** you up, your mum and dad.
They may not mean to, but they do.
They fill you with the faults they had
And add some extra, just for you.

But they were ****ed up in their turn
By fools in old-style hats and coats,
Who half the time were soppy-stern
And half at one another’s throats.

Man hands on misery to man.
It deepens like a coastal shelf.
Get out as early as you can,
And don’t have any kids yourself.
Джерело