З польських поетів

by Diana

Переклала Наталка Качковська

Чеслав Мілош.
Дорога
Джерело

Там, де зелена стелиться долина,
І трава дорожня в пояс висотою,
Через гай дубовий, де цвіте калина,
Зі школи повертаються братик із сестрою.

В темряві портфелів тарабанять гулко
Олівці і книжки у шматочках булки,
Для першої зозулі – там ще мідний грошик,
Щоби птах весняний приносив хороше.

Шапочка й беретик пливуть між кущами,
Сойка тарахкуча літає над гілками,
А у небі хмари, як старі знайомі.
Діти повертаються зі школи додому.

Вже і дах червоний за рогом з’явився,
Тато біля сапки низько нахилився,
Молоді листочки обробляє швидко,
Із города татові далеко все видко.

Владислав Бронєвський.
Лист без адреси
Джерело

Не залишилось від кохання
ні Єрусалиму, ні, навіть, чекання.
Посивіє скорше твій блондин,
ніж знову побачить Лондон.

Щодня туга, кон’як, малярія,
все менше з’являється ім’я Марія.

Інакше вже й не потрафлю:
зранку щодня і наніч
виймаю твою фотографію,
шепочу: «Добридень», «Добраніч».

Заглядаю в скарбничку:
моменти, яких вже немає –
квіти сухі і скельця:
вірш до кісток проймає!

Скельцями жбурляла у вікно,
«там де перець ріс гіркий» …
Мокне його листя під дощем,
так нестерпно, що хоч вовком вий.

Квіти присилала у листах,
ті, що поспіхом спалила до від’їзду …
«Окультист-романтик» у зірках
намагається дістатись смислу:

та нема нічого в Скорпіоні,
і тебе немає,
все скінчилось,
вірш вже не проймає.

І писав би я щодня: «Кохана,
добрий день тобі» й «Надобраніч»,
та не можна ні аеропланом,
ні любов’ю подолати вічність.