З поезій Богдана Задури

by Diana

Переклав Олександр Тарасенко
Джерело

“Готель Україна”

(***1)
чи пустив би під свій дах
біженців із України? –
питає інтернет-портал

Андрія Бондара та Софійку
навіть із дитям
і з тестями
так
але
чи впустив би також
із двома псами –
цього не знаю

троє Бойченків

Галину Крук
із новим хлопцем

Катю Бабкіну
навіть якщо старша двадцяти років

Дмитра Павличка
вісімдесятип’ятирічного

Любов Якимчук
хвору

Дзвінку Матіяш із сестрою Богданою
і Богдану Матіяш із сестрою Дзвінкою
Сашка Ірванця з Оксаною

Наталку Білоцерківець з Миколою

Миколу Рябчука з Наталкою

Павла Щирицю
з виразками на шлункові

Віру Меньок і малу Вірку
з Дрогобича
і Лоню Ґолдберґа також звідти
хоч хай і не сподівається що підтверджу
йому на Linkedin дружбу

Сергія Жадана
хоч він і з Харкова

Сашка Кабанова
хоч пише римовані вірші російською

Андрія Любку –
необдумано

і Неборака Кіяновську Белею
Стронговського і Сливинського
Семенчука та Винничука
Лишегу та Дану Пінчевську
і жінку яка ховається
під ніком verandabalkonova
і у книгарні «Є»
у 2010
від якої отримав записку
і Марійку Мартусевич Ігоря Бєлова Василя Махна
але ні: Марійка – білоруска Ігор – росіянин
а Махно чотирнадцять років
живе не у Тернополі а у Нью-Йорку

тому нехай спочатку американці
скасують для поляків візи

(***2)
зліва на екрані напис:
НАЖИВО: криваве зіткнення у Києві
входжу на espresso.tv/
а власне його ретрансляцію
постріли
барикади
шини що палають
море голів
із готелем Україна на тлі
мова
час від часу
приглушується
рекламою зубної пасти
у готелі Україна
пізньої теплої осені 2012
мешкав на п’ятому поверсі
з видом на Майдан
пізнього вечора
повертався з Арсеналу
вулицею Інститутською
у барі на ресепшені
пив із кимось закарпатський коньяк
хто це був може Лесь Белей
не пам’ятаю
але з аеропорту забирала мене
і відвозила
Оля Братчук
і я теж впустив би її
до своєї оселі
оглядаю фото в Інтернеті
той хол унизу
де тоді крім рецепціоністки
нас двох і якоїсь жінки
готової опікуватися
чиєюсь самотністю
не було нікого
перетворений
на польовий шпиталь
і морг

(***3)
у пулавській квартирі
доходять до мене голоси знадвору
гармидер крики якість співи грюкання

відходжу до вікна
виходжу на балкон
на газоні під вікнами двох
сусідніх під’їздів
натовп

кількадесят осіб

вимагають щоби їх впустили
до квартир
агресивні
кричать

слава Україні героям слава

ніхто до них не виходить
ніхто їм не відчиняє

дивно мені
що вибрали тільки
два перші під’їзди
зовсім не зацікавлені
тою у якій мешкаю

прокидаюся у варшавській квартирі
чую ті самі голоси що мені наснилися
на екрані телевізора
пряма трансляція з Майдану

*
соромно мені кохані
тим більше
що не чую ваших вождів
і всіх
які промовляли
до вас зі сцени
у тому числі й польською