Ілько Колодій. Переклад з Мандельштама

by Diana

Пронизлива весна. Безхлібний лячний Крим.
Як і за Врангеля, все та ж на нім провина.
Колючки на землі, в лахмітті одежина,
І той самий їдкий та кислуватий дим.

Та ж розпростерта навкруги манлива даль,
Дерева ще, як слід, не брунькувались,
Стоять, мов зайшлі, й викликає жалість
Пасхальним глупством розцяцькований мигдаль.

Природа власного не впізнає лиця,
Й жахливі тіні України та Кубані –
На перелогах голодуючі селяни
Сторожать хвіртку, не займаючи кільця.

Джерело