Яна Лілл. Із Мандельштама

by Diana

Холодна провесна. Без крихти знову Крим.
Як був при Врангелі, в провині та зневірі.
Земля у шпичаку, в полатанім ганчір’ї,
Гірчить щораз, скваснілий, сірий дим.

Манить у далечінь принадливість доріг,
Бруньки дерев сховалися у жмуток,
Стоять, мов привиди, і викликає смуток
Мигдаль прикрашений немов на глум і сміх.

Природа власного не впізнає лиця,
Страшними тінями Вкраїни і Кубані –
На повстяній землі, ще ледь живі селяни
Пильнують хвіртку, не чіпаючи кільця.
Джерело