Валентина Попелюшка, переклад вірша Осипа Мандельштама “Старый Крым”

by Diana

***
Весна холодна. Боязкий безхлібний Крим.
Як був за Врангеля, так само винуватий.
На ґрунті колючки, на дранті – лати, лати…
І, як колись, – такий кусючий кислий дим.
Така ж прекрасна, як тоді, розмита даль,
Дерева, пуп’янками вже ледь-ледь вагітні,
Немов приблуди. Невимовно жалюгідні
Прикраси ті, що на Великдень вдяг мигдаль.
Не пізнає природа власного лиця,
Жахливі тіні України та Кубані –
На повстяній землі селяни безталанні
Пильнують хвіртку, не чіпаючи кільця.
Джерело