Сергій Аркуша. Переклад вірша Осипа Мандельштама “Меганом”

by Diana

Джерело:
Мандельштам О. Э. Сочинения. В 2-х т. Т. 1. Стихотворения. Переводы. — М., 1990. — С. 116 – 117.

Далеко ще до асфоделей
Прозоро-сірої весни.
Шамтить пісок, нависли скелі,
Киплять, вирують буруни.
Однак мій дух тепер вступає,
Мов Персефона, в дивну гру,
І в царстві мертвих не буває
Красивих і засмаглих рук.

Навіщо човен готувати
Немов труну в тяжкій біді,
Вінки із чорних руж пускати
По аметистовій воді?
І дух мій прагне там спочити,
Де мис туманний Меганом, —
Вітрильник чорний прийде звідти
В зажурі, гнаний вічним сном.

Як швидко хмари пропливають
У небі маревом нічним,
І чорні ружі опадають
Під сяйвом місяця блідим.
За кипарисною кормою,
Мов птах жалоби і ридань,
Тріпоче стрічкою німою
Великий прапор спогадань.

І шлейф волочить сумовито
Років минулих довгий лет, —
Туди, де з трепетом зарито
В піску таємний амулет,
І дух мій прагне там спочити,
Де мис туманний Меганом, —
Вітрильник чорний прийде звідти
В зажурі, гнаний вічним сном.