Олександра Мкртчян, два переклади з Мандельштама

by Diana

***

Я не засну. Гомер. Вітрила кораблів,
Що список їх пройшов до половини:
Вервиця довга ця, цей потяг журавлиний,
Що над Елладою колись злетів.

Мов журавлиний клин у грізну далечінь —
Прикрасила царям чоло священна піна —
Куди ви пливете? Якби-то не Єлена,
Навіщо Троя та ахейцеві прецінь?

І море, і Гомер — усе з любові рушить.
Кого почую я? І ось Гомер мовчить.
І море чорне, промовляючи, шумить
І з гуркотом важким закочується в мушлю.
Джерело:
О. Мандельштам. Собрание сочинений в четырех томах / Осип Эмильевич Мандельштам / [Сост. П. Нерлер, А. Никитаев]. — Т. 1. — М.: Арт-бизнес-центр, 1999. — С. 115.

***
Утомлена весна. Безхлібний, скутий Крим.
Як був за Врангеля, так само винуватий.
Колючки на землі, на лахманах залати,
Той самий, мов кисляк, дошкульний дим.

Так само вабить зір ота імлиста даль,
Дерева у бруньках оманою прибутку
Стоять, як найманці, і огортає смутком
Пасхальним дрібʼязком прикрашений мигдаль.

Природа, що її не упізнать лиця,
Химерні тіні України та Кубані —
На повстяній землі голоднії селяни
Чатують хвіртку, не торкаючись кільця…

Джерело:
О. Мандельштам. Собрание сочинений в четырех томах / Осип Эмильевич Мандельштам / [Сост. П. Нерлер, А. Никитаев]. — Т. 3. — М.: Арт-бизнес-центр, 1994. — С. 73.