Яна Сасіна, переклад з Мандельштама

by Diana

Холодна провесінь. Безхлібний, тихий Крим.
Як і за Врангеля, так само винуватий.
Колючки на землі, лахміття у заплатах.
Все той же кислуватий і зубатий дим.

Все та ж розсіяна далечини горизонталь,
Дерева ледь бруньками вкрили віти,
Стоять прибульцями, і хочеться жаліти
До Великодня пишно вдягнений мигдаль.

Природа власного не впізнає лиця,
З Украйни та Кубані тіні-звірі –
На повстяній землі селяни зголоднілі,
Що хвіртку стережуть, не рухають кільця…
Джерело