Ірина Серебрякова, переклад з Мандельштама

by Diana

Весняні холоди. Без хліба нишклий Крим,
Як і за Врангеля, так само винуватий.
Шляхи тернові, і на латах лати.
Як завше, кислий і ядучий дим.

Як завше, гарна акварельна даль.
Дерева-зайди бубнявіють пустоцвітом,
І прикро бачити: мов не від цього світу
По-великодньому заквітчаний мигдаль.

Природа вже не впізнає себе сама.
І морок лине по Кубані й Україні.
На повстяній землі селян голодних тіні
Біля воріт стоять, а входу їм нема.

Джерело