Томаш Ружицький. Нотатки з місця привалу (фрагмент)

by Diana

Переклад Наталії Бельченко
Джерело

Якщо ви все ще там, повідомляю: зима й досі триває в Томі
Запис другий: вино
2.
Вино, як ви вже знаєте, замерзає, і їсти його треба шматками. Власне вчора ми з’їли кілька пляшок, і боюся, що нам його не вистачить до кінця морозів. А тут дуже складно з цим напоєм, чергові торговці збанкрутували. Але ж я не можу підтримувати всіх, навіть якби дуже хотів, – я лише вчитель, і важко польському вчителеві підтримувати хоч один, навіть невеличкий магазин. Вже не раз відкривались кіоски з продажу нарізаного вина, вина скибками, вина в тюбиках і вина в пастилках. До кожного такого кіоску я приходив першим, одразу після відкриття, і казав, дивлячись прямо в обличчя продавцеві: «Ви довго тут не протримаєтесь». У випадку, якщо це була жінка, я говорив навпростець, як це чудово і що ми могли би заприятелювати. А тоді купував стільки вина, скільки міг унести. Після кількох моїх відвідин, коли виявлялося, що я був єдиним клієнтом, магазинчик зачинявся або переходив на пиво чи горілку, яка, звісно, не замерзає. Навіть у Томі.
Мій дідусь, коли вселявся до післянімецького житла, знайшов у підвалі невеличкий склад пляшок саме з таким, схоже, старим, желеподібним вином. Він повернувся додому за ложкою, а потім мовчки зник у підвалі. Відправлена заінтригованою бабусею рятувальна експедиція знайшла його там увечері, страшенно змореного, в оточенні порожніх пляшок, а був він зі Львова, і нелегко було його знесилити – скільки пам’ятаю, не вдавалося ніколи. Мабуть, це було останнє вино цього міста, хоча з вікна на четвертому поверсі в очі впадав єдиний серед жахливо пласкої та сумної околиці пагорб під назвою Винів. Там колись були виноградники. Племена примандрували туди з легіонами та монахами з Риму. Вино з Винова було, мабуть, настільки кислим, що після відкривання пляшки вили місцеві собаки, а білки падали з дерев. У матерів-годувальниць скисало молоко в грудях і сплутувалося волосся по всьому тілу. Це вино подавали засудженим. Вони могли вибрати: вино або шибениця, і всі обирали шибеницю. Ймовірно, саме з тих часів залишилися якісь пляшки в підвалах. На жаль, дідусь випив останнє і тепер треба розраховувати на Tesco або Real, оскільки клімат повністю змінився.
Вистукую на своєму старому там-тамі цей ритм, нехай буде щось на зразок побудки: відчуваю, як тремтить земля, десь скресає крига – і наближається до Томі нова пора року. Коли закінчиться зима, почнеться багнюка. Але перед тим, як нас затопить, буде момент, коли жінки Томі стануть знімати чергові шари хутр, виплутуватися з товстих светрів, і виявиться, що половина ведмедів і борсуків, які ходили вулицями, це олениці та ласки. І вже коли вони скинуть зимову шкуру, місто стане сліпучо гарним.