З польських поетів

by Diana

Переклала Маріанна Восковнюк

Ян Лєхонь
Червоне вино

Джерело

Дуже рано підступила осінь. Дедалі раніше сонце
За озеро крицеве впадає в тремтливий очерет.
День тільки для того, аби сонно спливали години,
А вечір, аби споглядати як падають зірки.

Ніби сам Ренуар в саду розфарбував сливи,
Так їх шкірка зелена, а на краю лілова,
І все тут щось значить, тільки забракло слів.
Ах! Як тут відповісти, чи я щасливий?

Немов водолаз, що пірнає в морок таємничих глибин,
Де багато стелиться пишнота корала,
Так я впиваюся поглядом в багряність горобини,
Або куштую вустами червоне вино.

Єжи Герасимович
Дорога

Джерело

Згадую листя
що падає і падає
з блакиті
Згадую дупла
де спала хутряна казка
Згадую купу листя
в якій заснула молодість
так міцно, що прокинулася
за тиждень
Запах листя паморочив голову
немов вино
Згадую дівчат
що сховалися за деревом
уже назавжди
Згадую гори
які залишилися без мене
як покинутий дім
з вставленими шибками
помальованими інеєм
Згадаю молодість
котра на віки залишилася
далеко звідси
в буковому лісі.

Конрад Копер
Вино

Джерело

Дівчино
Ти як маркове, солодке вино.

Немає пори
коли б про тебе не думав.
Чи в довгі, темні вечори,
трунку не скуштував.

Чим більше п’ю,
тим більше спраглий.
Моє серце повільніше б’ється.
Засинаю біля тебе розмріяний…