Г’ю Джонсон. Відкоркувати життя

by Diana

Переклад Маріанни Восковнюк

Джерело

Мабуть, у кожного є свій список поширених запитань. У мене їх два. Перше, «як так склалося, що ви пов’язали ваше життя з вином?» часто з натяком «чи не за пізно мені й самому почати?». Друге запитання «яке ваше улюблене вино?». До другого я ще повернуся, адже відповідь на нього довга і двозначна; і навіть коли ви дочитаєте книгу, вона може здатися вам не достатньо чіткою.
Відповідь на перше запитання досить проста, ба більше, її можна прирівняти до одкровення на кшталт шляху у Дамаск*. Я допізна засидівся у студентському барлозі в Кембриджі, один з тих рідкісних вечорів, коли я з головою поринув у книжки та папери. Мій сусід пішов на, як він мені сказав, вечерю з винною дегустацією. Двері розчахнулись і за ними стояв мій друг у смокінґу, його обличчя трохи почервоніло.
– «Скуштуй це», – сказав він, тримаючи у руках два келихи вина.
– «Що це?» – запитав я.
– «Просто скуштуй це. Що скажеш?»
– «Дуже смачно», – відповів я, – «але мені здається в другому багатший букет».
– «Саме так. У них однакове походження, однаковий рік, але вирощені з різних сторін дороги».
Це було далеко не все, що він розповів. Мій друг почав свою промову про Бурґундію (Burgundy), Вон-Романе́ (Vosne-Romanée), Гран Крю (Grands Crus), Прем’єр Крю (Premiers Crus), яка затягнулася мало не до півночі. Згодом він ліг спати, а я повернувся до роботи. Одначе, це дало мені поживу для роздумів, і коли наступного разу він йшов на вечерю я до нього приєднався. Це стало моїм першим знайомством з країною вина.
Саме з цікавості я вперше звернув увагу на вино, і саме цікавість й досі спонукає мене з нетерпінням досліджувати, що криється під кожним корком. Звісно, бувають розчарування, але згодом ти вчишся добирати ретельніше. Всі вони лише посилювали моє захоплення вином з його величезною кількістю ґатунків.
Та й справді, було б простіше і приємніше жити у світі, де вино вважалося б чимось таким же звичним, як молоко. Дозвольте я процитую рядок з моєї першої книжки, якій ось уже сорок років: «Уявіть келих з майже білою, як сніг рідиною, з полиском золотисто-зеленого кольору, терпкий посмак на язиці, сповнений пахощами польових квітів та свіжістю джерельної води. Уявіть рідину кольору паленої умбри, густої мов сироп у склянці, жирної мов масло, глибокої та дивної на смак. Обидві це вино». Так само, як і келихи ароматного рубіна; в’язкого гранату; сердоліку із полуничним запахом; насиченого золота із горіховим або солодким медовим ароматом; пурпуру, що пахне ожиною та ромом.
______________________________________
«Насправді вино простіше ніж кажуть люди та водночас складніше ніж вони вважають». Ця фраза належить французькому філософові та виноробові П’єру Боассе. Це один з тих висловів, що може захопити зненацька. Так, це змушує тебе замислитися; в тому й суть. Але в ньому криється й інший сенс, можливо саме це автор й мав на увазі. Будь-який дурень здатен ускладнити тему і так само, будь-який дурень може її спростити. Отож скільки тобі потрібно розуміти аби схопити найважливіше?
Я ризикну висунути ще одне припущення, яке може здатися вам заплутаним, проте, більшість людей або занадто стараються щоб збагнути вино або не стараються взагалі. Зазвичай вином захоплюються за принципом «все або нічого». Декому потрібна лише якась мить щоб пригадати пропорцію Совіньйон (Sauvignon) до Семільйон (Sémillon)** на виноградниках в Сотерн (Sauternes), саме такі люди стають професійними виноробами. Вони на пам’ять знають класифікацію Бордо і усі вина найвищого ґатунку задекларовані в порту відправлення. Для усіх інших найменший натяк на уміння добре розбиратися у цій темі, як от коротка пауза аби поглянути на вино, вдихнути його аромат чи відчути його смак на язику, не кажучи уже про спробу його описати, це незбагненна манірність. «Я нічого не знаю про вино, але знаю що мені подобається» – це девіз людей цієї категорії. Слово «вино» можна замінити словами «мистецтво», «музика», «садівництво»…
Отож, що має знати розважлива, чудово збалансована людина? А те, що вино це не одна річ, а багато. Для того аби навчитися його цінувати не потрібно завчати енциклопедію, але слід бути уважним. Хороша пам’ять стане вам у пригоді, але вміння зосереджуватися на тому, що ви п’єте – необхідне. Якщо після цього споживання вина перетвориться у розвагу, хіба це погано?
– – – –

*бібл. прозріння, поворотний момент у житті (гонитель християн Савло, майбутній апостол Павло, прийняв хрещення і почав проповідувати християнство після того, як на шляху у Дамаск йому явився Бог).
** Совіньйон (Sauvignon), Семільйон (Sémillon) – сорти винограду.