З британських поетів

by Diana

Переклав Іван Сірченко

Керол Енн Даффі. На пляшку хереса
Джерело

І хто би не став пишатись
тиждень напрацювавшись
мати в частину плати
світле вино
що вуста відправляє знов спогадами до моря…

хто не прийняв би ніжний
цілунок Шекспірової пісні,
темний, з відтінком родзинок;
його спадок для кожної дочки чи сина,
вино, що під сонцем Іспанії зріло…

хто не спустився би до прохолоди погребів —
де флор та кисень
творять низку нових нот і ароматів —
і хто б не пив, не нюхав, не плював, ковтав та смакував… 

Саймон Армітаж. Фенікс
Джерело

Сіелскою зазулю ввесни застали
поховащи гарное піер’я под стрихою башти.
От она явилас наступнага ранку; Марсденери гадали
що ихная башта не тока и висока; и пристали до ней дробину,
аби достати птаха, но нихто до сого не бирався.
Бо, моуляли, дробину хитае, хлоп з ней опаде
до небеснагазазулакраю, доки царствиябожанастане, лише господезнакали.
Тим часам зазуля вгнездилась у Крахтеровом димари.

Коментар перекладача:
Обидва твори були розміщені на етикетках лімітованих серій хереса (по 720 пляшок у еквівалент однієї діжки), присвячених Поетам-лауреатам Великої Британії (Poet Laureate of the United Kingdom). Поет-лауреат — це почесна посада, що за порадою прем’єр-міністра призначається правлячим монархом, та не передбачає особливих обов’язків (окрім написання на прохання правителя віршів за нагоди обраних урочистостей). За традицією, окрім почесної пенсії, Лауреати також мали б отримати діжку вина із Іспанського міста Херес — батьківщини славетного шеррі. Нині спадкоємці винарень у Хересі все ще роблять подарунок Поетам-лауреатам та випускають обмежену серію пляшок обраного сорту вина зі зміненими етикетками. Задля того, аби обрати сорт вина та залишити на обраній діжці власний автограф, поети відвідують винні погреби Хересу. Керол Енн Даффі додала до етикетки обраного вина приурочений до власного візиту вірш та зазначила, що смак цього шеррі має завжди нагадувати їй про берег моря та Херес у сонячній Іспанії. До неї вірш на етикетку помістив і минулий Поет-лауреат Саймон Армітаж, утім, обравши вірш на честь свята зустрічі зозулі (весни) у рідному селі в Марсдені.