Борис Пастернак. Балада. Переклад Наталки Бельченко

Тремтять будівлі автобази,
Костел біліє, мов сувій,
Над парком падають топази,
Киплять зірниці виром змій.
В саду – тютюн, на тротуарі –
Гуляють, натовп – наче рій,
Розриви хмар, уривки арій,
Густий Дніпро, Поділ нічний.

«Прийшов», – лунає серед в’язів,
Стає немов папір цупкий,
Заклякнувши у вищій фазі,
Безсонних матіол настій.
«Прийшов», – відомо кожній парі,
«Прийшов», – серед дерев він свій.
Принишкли в грозовій навалі
Густий Дніпро, Поділ нічний.

Удар – і знов – пасаж, – одразу
У білих квітів буревій
Шопена поминальна фраза
Влітає, мов орел слабий.
Під ним – мара араукарій,
Та він глухий поміж стихій,
Бо в диких урвищах шукає
Густий Дніпро, Поділ нічний.

Політ орла – спокус оаза,
Південних пристрастей напій.
Всі молитви і всі екстази,
Злиття двох статей і двобій.
Політ – це згадка про Ікара,
Та шар підзолу віковий
Мовчить, як соловецькі нари;
Густий Дніпро, Поділ нічний.

Дарую вам баладу, Гаррі.
Уяві, та не їй одній,
Кохатися у вашім дарі;
Я бачив і навів мерщій
В рядках захопливий сценарій:
Північних квітів буревій,
Концерт і парк на крутоярі,
Густий Дніпро, Поділ нічний.