Едуардо Галеано. Право марити


Переклала з іспанської Тетяна Кара
Джерело

Народжується нове тисячоліття. Чи варто так перейматися цим? Врешті решт, рік 2001-й для християн є роком 1379-им для мусульман, роком 5114-им за календарем майя, а для іудеїв – це рік 5762-ий. Першого січня народжується нове тисячоліття – з волі і завдяки забаганці римських сенаторів, які одного чудового дня вирішили зламати традицію, що зобов’язувала святкувати новий рік на початку весни. Християнське літочислення має своїм витоком іншу забаганку: якось погожої днини Папа Римський прийняв рішення визначитися з датою народження Іісуса, хоча ніхто не знає, коли той народився. Час кепкує з того, як ми намагаємося створити для нього межі задля впевненості у його покорі нам, людям. Та все ж цілий світ тремтить в очікуванні міленіуму.

Запрошення на бенкет фантазії
Нове тисячоліття змінює попереднє: підходящі умови для ораторів палаючих кущів, що скиглять за долею людства та для оповісників гніву Божого, які анонсують загибель світу та всеохоплюючий занепад – а між цим Час, мовчазний Час, продовжує свій рух шляхом вічності та незбагненності. І ніде правди діти: саме зараз, якою б спірною не була дата міленіуму, кожен не може втриматися від спокуси спитатися самого себе: а якою ж буде ця нова епоха? Відповіді немає. Єдине, в чому можемо бути певні: в 21-му сторіччі, якщо виживемо, усі ми будемо людьми минулого століття, чи, що навіть гірше, людьми минулого тисячоліття. І хоча ми не уявляємо, чого чекати від майбутнього, принаймі, у нас є право уявити, яким воно може бути. У 1948-му та 1976-му Сполучені Штати оприлюднили довжелезні списки прав людини; але велетенська частина людства не має інших прав, окрім прав дивитися, слухати та мовчати. А якщо ми трохи повправляємося у ніким не згаданому праві на мрію? Якщо маритимемо, хоча б й недовго? Заплющимо очі, забувши про смуток й безчестя, і уявімо інший можливий світ: повітря буде чистим від будь-якої отрути, окрім випарів з людських страхів та пристрастей; на вулицях собак буде більше, ніж автомобілів; людина не підпорядковуватиметься ані автомобілю, ані комп’ютеру, ані супермаркету, ані телевізору; телевізор припинить бути найважливішим членом родини і його сприйматимуть як звичайну праску чи пральну машину; людина працюватиме задля життя, замість того, щоб жити для того, щоб працювати; карний кодекс засуджуватиме за злочин глупоті, що чинять усі ті, хто живе задля накопичення чи марнославства – замість того, щоб просто жити, так, ніби птах, який співає, не усвідомлюючи, що він співає, чи дитина, яка грається, не усвідомлюючи, що вона грається; в жодній з країн не засуджуватимуть тих, хто відхиляється від військового обов’язку, лише тих, хто намагатиметься його виконати; економісти припинять вважати рівень споживання рівнем життя, так само як і кількість майна – якістю життя; кухарі не вважатимуть, що омари радіють, коли їх варять живцем; історики не вважатимуть, що країни у захваті від своїх загарбників; політики не уважатимуть, що бідні обожнюють поглинати передвиборчі обіцянки; пиху не рахуватимуть чеснотою, і ніхто не сприйматиме серйозно людину, яка не здатна на кпини з самої себе; смерть і гроші втратять свою магічну силу, і ані багатство, ані втеча у потойбіччя не сприятимуть надалі перетворенню негідників на доброчесних людей; нікого не вважатимуть ані героєм, ані дурнем лишень через те, що він діє з власних переконань, а не з користі; світ воюватиме не з бідняками, а з бідністю, і військова промисловість втратить свій сенс; ані їжа, ані спілкування не будуть предметами збуту та торгівлі, тому що і їжа і спілкування є правами людини; ніхто не вмиратиме з голоду, тому що ніхто не вмиратиме з перенасичення; дітей вулиці не відкидатимуть як сміття, оскільки не існуватиме дітей вулиці; дітей багатіїв не сприйматимуть як ходячі гроші, оскільки не існуватиме дітей багатіїв; освіта не залишатиметься привілеєм тих, хто здатен за неї сплатити; поліція не буде прокляттям тих, хто не в змозі дати хабаря; справедливість і свобода, сіамські близнюки, засуджені жити окремо, знову об’єднаються, поставши разом, пліч-о–пліч; чорношкіру жінку буде обрано президентом Бразилії, іншу чорношкіру жінку – президентом Сполучених штатів; індіанка очолить уряд Гватемали, ще одна керуватиме Перу; в Аргентині «одержимі», що втратили своїх близьких за часів диктатури стануть психічно найздоровішими, оскільки тільки вони зберегли пам’ять у період обов’язкової амнезії; свята церква виправить записане Мойсеєм і шоста заповідь закликатиме до задоволення потреб тіла; церква також запровадить ще одну божу заповідь, колись забуту: «Люби природу, бо ти частина її»; будуть засаджені пустелі планети та людських душ; загублених, що зневірилися, знайдуть; зневірені, що загубили, увірують; всі ми будемо співвітчизниками та сучасниками тих, хто прагне справедливості та краси, незалежно від того, де вони народилися та жили; межі на географічних та часових картах зітруться; досконалість постане буденним привілеєм богів; і в цьому недоладному і триклятому світі кожна ніч буде ніби остання, кожен день – ніби перший.